Головна | Реєстрація | Вхід

Пошук

Користувальницький пошук

Чат

200

Вход

Опитування

Чи потрібен сайту форум?
Всього відповідей: 14

Погода

Ми вконтакті

Статистика

Річка Прут.
Фізико-географічні умови формування стоку 

Басейн річки Прут бере початок на південно-східному схилі гори Говерла (Івано-Франківська обл.), в 15 км південно-західніше с. Ворохта, в гірському масиві Лісистих Карпат Чорногори. Долина річки широка, заповнена камінням і піском. Схили долини похилі. Річка Прут впадає в р. Дунай з лівого берега на 164 км від гирла, в 0,5 км південно-східніше с. Джорджулешти. Протікає по Івано-Франківській, Чернівецькій областях України. Довжина річки 967 км, площа водозбору 27540 км2. Загальне падіння 1577 м, середній похил 1,630/00. Коефіцієнт звивистості річки складає 2,10.

Геологічна будова

Гірська частина річки Прут складена мезозойськими відкладами (сланці, кварцити), які перекриті зверху флішем (піщаник, глини, мергель, вапняки), а також товщею алювіальних щебеневих утворень. 
Нижче річка Прут протікає по Волино - Подільській височині, яка є частиною Східно - Європейської платформи. На глибині приблизно 1500-3000 м залягає докембрійський кристалічний фундамент. Поверхня вкрита осадовими породами верхнього протерозою, палеозою, мезозою. Найдавніші породи, з яких складений фундамент плити – граніти. Третинні відклади представлені осадовими породами палеогенового флішу – це сіро-зелені і сірі вапнякові пісковики, мергелі, які перекриті глинами вюрмського часу.

Грунти

В басейні Прута переважають бурі лісові ґрунти. Здебільшого вони мають невелику потужність – 30-40 см, інколи трохи більше. Нижче розташований шар із щебеню, каміння. Водопроникність підстилаючого шару здебільшого низька.
Частина басейну ріки Прут, яка розташована в межах гір, складається із піщано-легко-середньо суглинистих, місцями дерново-підзолистих в комплексі з опідзоленими, зрідка гірсько-торфяно-підзолистих грунтів. Русло ріки складається здебільшого піщано-гальковими і гальково-кам’янистими ґрунтами.

Рослинність

Біля 35% площі басейну річки Прут зайнято широколистяними і хвойними лісами. В лісистих Карпатах помітно виражена ландшафтна зональність. Для передгір’я характерні дубові і грабові ліси, де поряд з літнім дубом росте типовий для Західної Європи зимовий дуб, так як і західноєвропейський бук.
Нижні схили гір (від 300 до 600 м) виділяються широколистими лісами із літнього дуба, граба, бука, кленів, липи, інколи до них примішується ялина і ялиця. Ці ліси піднімаються і вище 600 м, але дещо змінюючись, при чому з висотою поступово переважає бук і посилюється роль хвойних дерев, вище 1250 м. Ялинові ліси стають домінуючими до висоти 1600 м. На вершинах гір розповсюджені субальпійські луки і кущові зарості з гірської вільхи та сосни. Лівобережна частина басейну р. Прут в основному відкрита, розорена, і тільки зрідка зустрічаються масиви листяного лісу.

Гідрографічна мережа

Верхня частина басейну р. Прут до смт. Делятин і правобережна до гирла р. Черемош розміщена в межах лісистих Східних Карпат.
Поверхня басейну являє собою ланцюг гір з крутими до низу відвісними схилами, сильно розсіченими долинами рік і струмків. Лівобережна частина басейну і решта правобережна лежать на Волино-Подільському плато. 
Долина р. Прут слабозвивиста, трапецеїдальна, шириною 2 - 5 км. Правий схил висотою 30 - 60 м характерний наявністю зсувних ділянок. Лівий схил висотою 20 - 40 м пологий і помірно крутий. Заплава двохстороння з шириною від 0,3 до 3,0 км і ділиться на високу та низьку. Прируслова частина слабо хвиляста і пересічена старицями, протоками та рукавами, часто заливається водою. Висока присхилова і центральна частини заплави рівні, затоплюються повенями з рівнями води 1,5 - 22,4 м над передповеневими. Русло річки помірно звивисте з невеликими островами через 1 - 6 км. Дно нерівне піщано-галькове і гальково-кам’янисте . 
Основними притоками р. Прут є: праві – р. Лючка (довжина 42 км), р. Пістинка (довжина 57 км), р. Рибниця (довжина 56 км), Черемош (довжина 80 км), р. Дерелуй (довжина 34 км); ліві – струмок Турка (40 км), р. Чернава (63 км), р. Белелуя (30 км), струмок Совиця (39 км) та інші.